|
Наші іграшки заснули і книжки, У перинки загорнулись малюки. Треба казці засинати, Щоб у сон твій завітати. Ти їй побажай: «Люлі-бай!» Наче мамина турбота в пізній час, Тихо ходить сон-дрімота біля нас. За віконцем все темніше, Сон маляток заколише. Ну ж бо, засинай! Люлі-бай! Можна з місяцем гойдатись уві сні, І веселкою помчати на коні, Із слонятком подружити, Золоте перо зловити... Ну ж бо, засинай! Люлі-бай! Люлі-люлі, спати людям час прийшов, Люлі-люлі, завтра буде ранок знов. Вдень так гарно грались діти, Треба всім вночі спочити. Ну ж бо, засинай! Люлі-бай!
|