|
Наче синявою мла Виросла і півднем висне – Тала березня тропа – Прорізами білих блисків. А чи вітер на яру Розкружляє чорториєм, І, промерзнувши, вербу Свидом сріберним покриє, – Бачиться, от-от мигне Той смарагд, де ти як цятка Був, коли брела дощем Сіра темрява від хаток – І вві сні з лиця збіжить Опівнічна тепла барва, Вийдеш – рушив за новіть Березня вологий зарис.
|