Де ранку червоне начиння Зірницями лине в кущі, На гони гуде хуторіння І юнеє листя блищить. І знову немов і замовкне, Та вітром його не чіпай, Бо диму розвіяна чолка Пірне у синяву ставка. У хвильній у тиші пагор’я Злотиста сопутниця дня Оманою, хвилями гонить Задуму на тони тина. Зоря... і зорею і зором Жевріє моя далина, Сьогодні не так, як учора, Хвилює і лине вона.
|