|
Що звідкіля взялась, грози Повітря повне віщуванням – Її змінливий був язик У блискавок роззброєних блищанні. Ось розлилася і лягла У топоті кінноти весняної. Пасеться різнобарвна мла На сонцевій дрімлівій оболоні. Того, хто має зброю бур, Хай кожна блискавка смугує, І заяснілий замуруд Вже мідні голуби цілують. Там, де початок хмарних хащ, Підгромок збився в синіх пряслах І дощ вечерував у хмарах, Що впали в оболочні ясла Блиснули кріз гілок очіпок І вогку стиснули блакить, І ось легкі кружляють літа У райдужних очах бабки.
|