Не ланамилу ни маю
Зарясніли ту і там –
Ми – майові юні зграї,
Ми – весни зелений гам.

Од робочих, од окраїн
І з Донбасу темних шахт,
По ріллі у синій табір
Співи лавами спішать.

Там далеко за тобою
У синяві синь – село:
Зза городів головою
Наше сонце підвелось.

Розплескали гомін гаю
Птиці вранці на зорі,
Гей, багряним первоиа^м
Далина цвіте, горить.

Ну, тепер не одставай,
Май лови, наздоганяй!
Глянь, як високо цвіте
Наше коло золоте.

Лине день на хмарну браму,
На лани ланами трав,
Синів вітер кольорами
Всі долини змалював.

Нашим селам в день веселий
Маю віз юна гра.
Гей, крутися швидше, сонце,
Нам додому вже пора.

День кинь, дай тінь!
Глянь, проміння на росі,
Глянь, на золота косі
Розсміялася весінь.

Над долиною заводів
Встала райдуга-дуга,
Завтра дружно на роботу
З криком радісним гудка.

Не ланами луни маю
Зарясніли ту і там.
Ми – майові юні зграї,
Ми – весни зелений гам.
Володимир Сосюра1924