1


Коли зоря на водах Невки
Сон течії в мостах залишить,
Пісні і заспіви
У вогнищах безсонних ночі
Програють вперше: годі спати!
Ударять хвилі по форштевню –
У сірій робі день іде.

2


А зранку тритрубовий крейсер «Аврора»
Весь в бурому димі світанків з Неви –
І перший вал сповзав в город,
Береться трапом юрмами густими
Мости з’єднати, і дозором ставши,
Підвестись в хлюпанні води.

І тиша передгрозій підступам
Умовною розмовою гудка
В застави темні та чавунні.
Безсонна ніч,
Побідна ніч над Смольним
Прихована у замірах ЦК.

3


І вечір в чорноті каналів обводиш
Два ока розплющить –
Зелене й червоне (сигналів птиці),
І на Маріїнській
Панцерники балтійців
Знимають іржаву накип парламенту.

4


Землею взялося поле, –
Біля Пулкова риють шанці, –
Співають стрічки кулеметні, –
То бій під Гатчиною, бій. В огні
Криленко на чолі загонів.

Зоря розгорнута у жовтім холоді.
Ніч відступа.
Приходить молодість.
Іван Калянник1934