Ніч. Майорять у снах твоїх
Димна розгойданого коси,
Весни-свавільної Неви
Нетлінний вітер стоголосий.

І в приморозках сна –
Прозорих верб
Неначе смерть, похмілля, –
Чавунних сот
Насунулася тишина –
И світанком бідним одлетіла.

Блідий і змерзлий ранку хор
Тривоги бур в камнях не витер.
В вікно суворо зорить порт,
Торгів балтійських пращур хитрий.

А за лісами щогл і труб –
Фабричних справ високий майстер
«Путіловець» і «Більшовик» –
Розмову тчуть крізь дима гру
В ім’я сподіваного щастя.

В проспектах, ротах, шумі площ
Пливе радянський день над краєм,
І сива та ж пливе Нева,
І Літній сад крізь радий дощ
Зелені віти простягав.
Володимир Сосюра1934