Ніч. Майорять у снах твоїх Димна розгойданого коси, Весни-свавільної Неви Нетлінний вітер стоголосий. І в приморозках сна – Прозорих верб Неначе смерть, похмілля, – Чавунних сот Насунулася тишина – И світанком бідним одлетіла. Блідий і змерзлий ранку хор Тривоги бур в камнях не витер. В вікно суворо зорить порт, Торгів балтійських пращур хитрий. А за лісами щогл і труб – Фабричних справ високий майстер «Путіловець» і «Більшовик» – Розмову тчуть крізь дима гру В ім’я сподіваного щастя. В проспектах, ротах, шумі площ Пливе радянський день над краєм, І сива та ж пливе Нева, І Літній сад крізь радий дощ Зелені віти простягав.
|