|
Ось він! Одягнений в сонце День мій пробіганий, випитий – Кинься по кільцях росою, І, взявшися димом, вибий У грозах співучу іскру На хмарах і веслах – Це ж я тебе вигадав, Вишукав весело. Це ж тепер наша Сила – зануздати згорячу почин, На варту сполохом ставши, Вилюбить побутом уночі. Разом за хмарою-чатою, Разом, як сокіл, Гнатися й знову вивчати Цюю науку високу. Або, із дзвоном з розгону, Тільки з начерку блискавки Ми пізнаєм дорогу, Скручену в тривогах...
|