|
Розкриваю небесний буквар, Дієслово нічних повістей – Деревіє стоока зоря На сліпий і розіп’ятий степ Опанчею незваних ночей Ти сповинеш сулистя розмай Але чий ясеневий вожай У іржавих сагах опочив? Так у сивім пилу полягли, Остигаючи д’вечері вдень, Розплескались баюни землі До колін голубої ріки. Розкриваю співучий буквар Аж по зоряній куряві день У пісень така сама жура Як долугий долин журавель.
|