|
Як грянеш у крайній берег, Холонеш, завзята Камо, І достеменно завмерли Поволі співи загірні. Літом – Добрянка братнім Вбрана гребенем горяним, І у пересипах: – бранко, Водо, бувай здорова! В сутінь сосон умережано Хилитання п’яного бору, І от вітер видержуй Вкрадені в гребнів гори. Мертвих, покручених ліній Хід у проваллів зуби У змову смерек і синяви Гомін копалень врубано. Цебром випливав груз, Вагаючись над безоднею, Супопеляста, димова Залізного блиску друза. Гори сумирні, граніти, Глин над базальтами дуги Вміст кам’яної книги – Гірнозаводська округа!
|