|
Берез залиті сріблом ризи На зміну рожам – ранок той. Як зоркий блеску виклик сизий Так неможливо древніх хвой. Так от-за край, за вінця долі В німій непевній глибині Спів голубино високолить На гони росяно рясні. На рівнім морі, морі грому Уламок дня багряно вщух, Вівсяні нахилило токи Шнурами сірими дощу.
|