|
Кохати інших – хрест важкий, А ти прекрасна і без звивин, І весь секрет принад твоїх Життя розгадки рівносильний. Весною чути шурхіт снів І шелест із новин та істин. З родини ти основ таких. Твій сенс повітряний та чистий. Колись прокинутись й прозріть, Словес сміття із серця скинуть. Й не забруднившись, далі жить! І все це – не велика хитрість.
|