|
Тіні вечора волоса тонші За деревами в далині. По стежині ішла листоноша Бандероль простягнула мені. По кошачих слідах і лисичих, По кошачих, лисичих слідах Я вертаюсь з листами зазвичай В дім, де волю я радощам дам. Гори, межі, країни, озера, Перешийки, материки, Обговорення, огляди, сфери, Діти, хлопці та старики. Чоловічі листи так шановні! Поміж вас не знайдеться листок, Де суха інформація може Видать стільки розумних думок. О листи ці жіночі чарівні! Я також із хмаринок злетів. Присягаю вам завше і нині: Буду ваш я навіки-віків. Збирач марок не зміг би придумать! Бо вся справа, признаюсь вам в тім, Що шикарний, мабуть, подарунок Вам дістався б у горі моїм.
|