|
Негарно бути знаменитим. Не це здіймає нас увись. Не треба вам архів робити, Чи про рукописи пектись. Мета творців – самовіддача, Не гамір, успіх, суєта. Ганьбливо нічого ще не значить І бути притчею в устах. Не треба авантюрно жити, А жити, щоб кінець кінцем І простір у себе влюбити, Почуть майбутнє без проблем. Прогалини робити мали б Не у паперах, а в ділах, Життя свого місця і глави Відкреслюючи на полях. Пірнати у саму незнаність, Ховати в ній свій кожен крок, Так, як ховається в тумані Місцевість, вкутана у змрок. Хай інші шлях оцей одразу Поойдуть слід в слід, за п’яддю п’ядь. Та перемоги від поразок Ти не повинен відрізнять. І ти не мусиш аніскільки Не відступитись від лиця, Живим лиш буть, живим і тільки, Живим і тільки до кінця.
|