|
В житті я хочу до всього Дійти – до сенсів, В роботі, на шляху моїм, До донців серця. До сутності всіх днів моїх, До їх причини Та до незнаних берегів, До правд глибини. Життя своє за пульс тримать В подіях долі, Кохати, думать, будувать На видноколі! Якби було б мені дано Для рим натхнення, Я б пристрасті терпке вино Назвав на ймення. Всі беззаконня та гріхи Та біг по колу, Долоні, руки, погляди, Ніщо й ніколи. Ії б закон опанував, У сенсах малих . Ії всім серцем карбував Ініціали. І я б народжував рядки Тремтінням в скронях, І липами цвіли б сади Краса – в долонях. Троянди б у віршах росли Духмяним квітом І сінокоси, і луги, Громи над світом. Шопен так музику відчув... В етюдах – диво, Фольварків, парків він почув Гармоній зливи. Нарешті – час для святкувань У грі й тортурах. Це – на вістрі моїх бажань На лука струнах.
|