|
Вже лютий. Взять чорнила й плакать! Рядки сльозою окропить, Поки іще рокоче мряка І чорним полум’ям горить. Дістати бричку за шість гривень Та через дзвін і стук коліс Поїхати туди, де ливень Іще не змив зимових сліз. А там граки, як чорні груші, З дерев зриваються брудних, І смутком огортають душі Тих, хто подивиться на них. І тут уже чорніють плями, І вітер рветься на душі, І випадково, між сльозами, Слова складаються в вірші.
|