|
Цей лютий! Час для сліз і віршів, Що не стихають ні на мить, Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить. Прольотку взяти. За шість гривень, Крізь благовіст, крізь схлип коліс – І чимскоріш – туди, де злива Гучніша від чорнил і сліз. Де раптом, як звуглілі груші, З дерев десятки чорних птиць Зірвуться долу і обрушать Суху печаль на дно зіниць. А там земля іще чорніша, І вітер криками пропах, І чим раптовіш, тим точніше Вірші складаються в сльозах.
|