|
Мело, мело по всій землі Сніги летіли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Так наче літній мошки рій Об світло бився, В вікно лапатий сніговій Зайти просився. Ліпила віхола на склі Кружки та стріли, Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На стелі тіней шал і біг, Немов видіння, Схрестінняя рук, схрестіння ніг І доль схрестіння. І гулко туфельки нові Додолу впали. На плаття сльози воскові Щомить збігали. Все пропадало у пітьмі Сліпій і білій. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Десь протяг дув, свічу гасив, А жар спокуси Підняв, як ангел двоє крил І скласти мусив. Весь місяць з неба до землі Сніги летіли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
|