|
Мело, мело по всій землі Всі далі вкрило. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Як влітку роєм мошкара Летить на спалах, Злітались дрібки зі двора До вікон в рамах. Ліпила віхола на склі Кружки та стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На стелю осяйну, як збіг, Лягали тіні, Сплетіння рук, сплетіння ніг, І доль сплетіння. І падало тоді взуття Зі стуком долу, І віск сльозами забуття Стікав спрокволу. І все втрачалось в сніжній млі Блідій і білій. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На свічку дуло із кута, І жар спокуси Здіймав, як ангел, два крила Хрест-навхрест в смузі. Мело весь лютий дні цілі, І мов для діла Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
|