|
Мело, мело по всій землі, Без меж крутило. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Як влітку роєм мошкара На пломінь прямить, Летів лапатий сніг з двора Вікні на раму. На склі ліпила заметіль Кружки і стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На стелі тіней перебіг Влягався кволо, І схрещень рук, і схрещень ніг, І схрещень долі. Стук черевичків двох стихав – Підлогу квапив, І віск сльозами з нічника На плаття капав. І все губилось в сніжній млі Так сиво-білій. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На свічку дуло із кутка, Жар зваби гідно Здіймав, як ангел, два крила Хрестоподібно. Весь лютий місяць заметіль, І як до діла Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
|