|
Мело, мело по всій землі, До небосхилу. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Мов влітку комашня дрібна Летить на світло, Злітались роєм до вікна Крупинки снігу. Ліпила віхола на склі Кружки та стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. І стелю в відблисках ясних Хрестили тіні: Сплетіння рук, сплетіння ніг, Двох доль сплетіння. І падали туфельки дві З легеньким стуком, І лив сльозинки воскові Нічник на сукню, І все зникало в сивій млі, В запонах білих. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. На свічку дмухала пітьма, І жар спокуси, Мов ангел, два крила здіймав, Хрестом зімкнувши. Мело весь лютий тогоріч, Мело й сніжило. І все раз по раз на столі Свіча горіла.
|