|
Мели, мели по всій землі Завії крила. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Неначе мошки уночі У літню пору, Сніжинки на вогонь свічі Летіли з двору. Ліпила віхола на склі Круги і стріли. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. І тіні падали довкіл На стіни голі: Сплетіння рук, сплетіння тіл, Сплетіння долі. І все скрипіла говірка Стара канапа, І віск сльозами з нічника На сукню капав. І нас ховала в сніжній млі Безмовність біла. Свіча горіла на столі, Свіча горіла. Вже свічка зовсім опливла, І морок срібний Здіймав, як ангел, два крила Хрестоподібно. Мели й надалі хуги злі, Та тільки й діла? Свіча горіла на столі, Свіча горіла.
|