|
Дощ моросить. З похмурих вікон зал Крізь мряку ночі ллється відблиск димний. Вогні нічні вартують весь вокзал, Звучить свисток з перону щохвилинний. Проносяться з шипінням поїзди, Біжить юрба з валізами й вузлами. А рейки мокрі йдуть кудись туди, В морок сирий, пронизаний гудками. Зітхає паровоз. Там, в стороні, Два горобця вовтузяться при кормі... Кашкет махає офіцерський у вікні, І, в чорному, хтось плаче на платформі.
|