|
Не видать дорозі краю... Шлях предовгий по весні... Сторона-сторіноньла святая сниться знов мені. Словом лютим обмовляли, кинули в тюрму, щоб тепер я не дійшов додому, не дійшов крізь тьму. Кайдани мені наділи, гонять в рудники... Вільна, вільна воленька дихнула від Угрюм-ріки. Не видать дорозі краю... Шлях предовгий по весні... Сторона-сторінонька святая сниться знов мені.
|