У лісі на галявці
жила зима у хатці.
Вона сніжки солила
в новій з берези кадці.

Сукала білу пряжу
собі для полотна,
мости кувала з криги
над ріками вона.

В неї дах льодяний,
звучна горниця,
до шорсткої стіни
пітьма горнеться.

За поріг ступиш крок –
всюди іній,
а із вікон димок
синій-синій...

Була й на полюванні.
Мережила сріблом,
Тонкий манила місяць
У крижане відро.

Деревам шуби шила,
Торила санний шлях,
До хати в гай спішила.
Щоб спочити по трудах.

В неї дах льодяний,
звучна горниця,
до шорсткої стіни
пітьма горнеться.

За поріг ступиш крок –
всюди іній,
а із вікон димок
синій-синій...
Михайло Литвинець?