|
У лісі наодинці жила Зима в хатинці; вона солила сніжки, поклавши їх до діжки; замети нагортала, скрадаючи кути, і крижані кувала над ріками мости. Стіни й дах крижані, вкруг – метелиця, за дверми в глибині – мла кужелиться; ступиш крок за поріг – всюди іній, а під вікнами сніг – синій-синій... Робила справ чимало: сріблила все кругом, а місяць накривала прозорим ковпаком; голу́била ялинки, ведмедів-блукачів, і потім до хатинки верталась на спочи́в. Стіни й дах крижані, вкруг – метелиця, за дверми в глибині – мла кужелиться; ступиш крок за поріг – всюди іній, а під вікнами сніг – синій-синій!
|