|
Смерть не хоче щадити красу, Не жаліє безкрилих, крилатих... Перед нею завжди постають Люди в білих халатах, Люди в білих халатах На путі перед нею стають. Згасне біль, стане погляд ясним, І тривоги залишать палату, Бо схилились над ліжком твоїм Люди в білих халатах, Люди в білих халатах Нахилились над ліжком твоїм. Тих, що кров’ю стікали в боях, Рятували в тісних медсанбатах, їм здається, що й досі стоять Люди в білих халатах, Люди в білих халатах Перед ними ще й досі стоять. Немовлям у життя прилетиш І розтулиш лише оченята – Будуть всюди тебе берегти Люди в білих халатах, Люди в білих халатах Будуть всюди тебе берегти. Слава вашим невтомним рукам, Ви завжди на посту, як солдати, Хочу низько вклонитися вам, Люди в білих халатах, Люди в білих халатах, Хочу низько вклонитися вам.
|