Гей, дороги...
Пил і туман,
Холоди, тривоги,
Степовий бур’ян.

Знать несила
Своїх часів.
Може, згорнеш крила
Посеред полів.

В’ється попіл під ногами
Степами, полями,
Навкруги усе палає
Та кулі свистять.

Гей, дороги...
Пил і туман,
Холоди, тривоги,
Степовий бур’ян.

Гряне постріл –
Ворон летить...
В бур’яні дружок твій
Неживий лежить.

А дорога далі мчиться,
Зміїться, в’юниться.
Навкруги земля димиться –
Земля чужини.

Гей, дороги...
Пил і туман,
Холоди, тривоги,
Степовий бур’ян.

Край сосновий,
Сонце встає...
Біля свого дому
Мати сина жде.

І безкрайніми шляхами
Степами, полями
Рідні очі споглядають
За нами весь час.

Гей, дороги...
Пил і туман,
Холоди, тривоги,
Степовий бур’ян.

Сніг-негоду
Пригадаймо!..
Бойові дороги
Не забудемо.
Ігор Кочевих2005