|
Від «кохаю я» до «кохаєш ти» Стільки днів і верств мусив я пройти! Де небо? Де земля? Завія?.. Крізь сніг десь ледве небо мріє. Йшов я крізь небо, крізь завію, Щоб відшукати, де в світі ти є. Як сміла ти цього не знати? Як сміла не відповідати, Не бачити, не помічати, Що твоє щастя у мене в руках? Без тебе світ тьмяний, Де мене ждеш, незнана? Відповідь чи дістану? Скрізь кличу я, шукаю скрізь тебе. Де небо? де земля? Завія?.. Крізь сніг десь ледве небо мріє. Йшов я крізь небо, крізь завію, Але до тебе дійду все одно! Від «кохаю я», від «кохаєш ти» В силі я додав, в твердості мети. Зможу під хмари я злетіти, Стрімку вершину підкорити. Затісно серцю в цілім світі, Й не вмію я, не кохаючи, жить. Без тебе світ тьмяний, Де мене ждеш, незнана? Відповідь чи дістану? Чуєш, я зву, чуєш, до тебе йду? Де небо? Де земля? Завія?.. Крізь сніг десь ледве небо мріє. Йшов я крізь небо, крізь завію, Та відшукаю тебе все одно!
|