|
А у нашім дворі є дівчина одна, Між подруг гамірних непримітна вона, Іншим хлопцям нічим непримітна вона... З нею погляд мій, Що знайшов я в ній? Але все дивлюсь . . . Маю друга давно, змалку дружимо з ним, Та про неї мовчу, навіть, з другом своїм, Ані слова із другом найкращим своїм... З нею погляд мій, Що знайшов я в ній? Але все дивлюсь . . . Не боюся я, браття, ні штормів, ні злив, Ні води, ні вогню, ні крутих кулаків, Та при ній наче хтось мене взяв підмінив... З нею погляд мій, Що знайшов я в ній? Але все дивлюсь . . . От увечері знов біля брами стою, Із продмагу вона несе сумку свою, І мовчу, і образу на себе таю... З нею погляд мій, Що знайшов я в ній? Але все дивлюсь . . . Або вранці почув її крочки дрібні, То про все позабув, застигаю в вікні, І не знаю, навіщо вона так мені?.. З нею погляд мій, Що знайшов я в ній? Але все дивлюсь . . .
|