|
Учила скрізь судьба мене. І раз сказала так, – Коли броня пекла вогнем І я горів, і танк, – Держись, промовила вона, Не віруй у біду, Я на землі всього одна, І я – не підведу. Ти зможеш все, повір мені. І сам розкривши люк, Я вирвався з пітьми броні – Й поповз на рідний звук.
|