|
Вихром під час непогоди Кида до нас здалеки Птах надзвичайної вроди, – Сміливі жваві пташки. Скільки вже їх завітало Терпіть лихі холоди; Хугою слід замітало, Зносило рухом води. Скільки здобутків ті гості Нам на користь принесли... Ми ж у подяку їх кості В мерзлій землі зберегли. Стужа далекого краю Наших гостей не ляка; Дома відважливу зграю Швидко пригода спітка. Здійметься геть хуртовина Та й зашвирне аж сюди; Прийме їх радо чужина, Матиме певні плоди!
|