|
Давній гобелен у замку древньому, Де тепер лункі музейні зали... Може, Ромео тут Джульєтта юна ждала. Бачиш гобелен, від часу вицвілий. Як Джульєтта вірно й палко любить... Зараз кохати так невже розучились люди? Буду я знову і знов Шукати тебе єдину. Вірю: в житті я любов Земну й неземну зустріну... Щоб величезна була І чиста, як наше небо? Щоб і сьогодні змогла Джульєтта свого розшукать Ромео... Всоте я квиток прошу в минувшину... Давній гобелен, скажи мені ти, Де зможу я любов таку ж, як ця, зустріти? Хоч віки і моди так міняються, Доки ще живе любов на світі – Прикладом буде нам Джульєтти кохання світле. Буду я знову і знов Шукати тебе єдину. Вірю: в житті я любов Земну й неземну зустріну... Щоб величезна була І чиста, як наше небо? Щоб і сьогодні змогла Джульєтта свого розшукать Ромео...
|