|
В похід на чуже королівство зібрався король, Йому королева мішок сухарів насушила, Відірваний з осені ґудзик старанно пришила, Насипала солі в хустинку й табаки в пістоль. І руки поклавши на плечі, шепнула: Ну, йди! – Сяйнула закоханим поглядом, ніжним і чистим: Ти ж добре там всім наваляй, бо прозвуть пацифістом! – Та й бубликів з маком у них відбери, як завжди!.. І бачить король: на подвір’ї зібралась орда... Ой, тьху! – тобто військо, – в строю десять метрів на метр: П’ять злих рядових, п’ять веселих і п’яний єфрейтор. Король їм гукнув: Ну, то гойда! – чи то пак, гайда! Коли вже затихли промови і крики «Ура!», В поході король вдосконалив своїх окупантів: З веселих солдатів одразу зробив інтендантів, А злих залишив рядовими – хай вчаться добра. Хоч вірте, хоч ні, та вітав переможців майдан. П’ять злих рядових вже не вернуть до рідного ґанку; Єфрейтор, морально слабкий, покохав полонянку – Та бубликів з маком набрали цілий чамайдан! Ушкварте, музики, хай будуть і танці, і сміх; Читайте: звитяга ж таки не над нами – над ними! – А злим рядовим що ж за радість лишатись живими? – Та й бубликів з маком, до речі, бракує на всіх.
|