Один солдат на світі жив – Відважний та чудовий. Він дітям для розваг служив, Бо був він паперовий. Та все змінити світ хотів, Щоб був наш світ казковий, А сам на ниточці висів, Бо був він паперовий. Стрибнути у вогонь і в дим За вас він був готовий. Та насміхались ви над ним – Солдат бо ж – паперовий! Не довіряли ви йому Своїх планів військових. А все чому? Та все тому, Що був він паперовий. Своїй він долі дорікав: «Я ж завжди в бій готовий!» Та все: «Вогню! Вогню!» – кричав, Хоч сам був паперовий. «В огонь? Ну що ж. Іди! Ідеш?» – Він робить крок раптовий! В огні згорів він, ні за гріш, Бо ж був він паперовий...
|