|
Про Володю Висоцького пісню створити хотів: Ось і ще одному не прийти вже додому з походу. Хтось казав, що грішив, от і свічку завчасно згасив... Як умів, так і жив, а безгрішних не знає природа. Ненадовго розлука, а лише на мить, щоб гуртом Відправлятися й нам по слідах по його по гарячих. Над Москвою кружляє захриплий його баритон, Посміється хтось з ним, разом з ним нехай хтось і поплаче. Про Володю Висоцького пісню створити хотів, Та тремтіла рука, і зі словом мотив не сходився... Білий голуб московський на біле на небо злетів, Чорний голуб московський на чорну на землю спустився.
|