Про Володю Висоцького я пісню таку от створив: Ще однин повернутись додому не вийшов з походу. Кажуть, наче грішив, що до терміну свічку загасив... Як умів, так і жив, а безгрішних не знає природа. Ненадовго розлука, всього лиш миттєвість, півтон... Відправлятись і нам по слідах по його, по гарячих. Над Москвою кружляє хай хриплий його баритон, Ну а ми разом з ним посміємось, а хтось і заплаче. Про Володю Висоцького пісню скласти хотів, Та тремтіла рука і мотив із віршем не стулився... Біла птаха московська на небо на біле злетів, Ну а чорний московський на чорную землю спустився.
|