|
Допоки Земля обертається та світло не зжерла пітьма, Боже всесильний, дай кожному те, чого в нього катма: мудрості дай розумнику, коня – боягузові в путь, грошви сипони везунчику... Та про мене не забудь! Допоки Земля обертається – Господи, твоя воля одна! Дай владолюбцеві спраглому навладарюватись до дна. Дай зупинитись щедрому, статків його не позбудь, Каїну дай розкаяння... Та про мене не забудь! Я знаю: на все ти спроможний, я вірую в мудрість твою, к вірить вояк забитий, що він розкошує в раю, к вірить нашоршене вухо шепоту з віт купини, к вірим у себе, коханих, й безтямно щось чинимо ми. Господи, мій Боже, зеленоокий мій! Допоки Земля обертається, й це їй вдивовижу самій, допоки їй вистачає часу свій приділ осягнуть, дай же ти всім хоч потроху... Та про мене не забудь!
|