|
Конкурента нема у поета Ні по долі, ані серед мас. Хоч кричить він на цілу планету, Це – про себе він, а не про вас. Тонкі руки до неба підносить, Життя й сили по краплі віддасть. Догорає, прощення вже просить... Це – за себе він, а не за вас. А коли досягає він слави, І душа відлітає його, Поле пройдено, зроблено справу... Вам вирішувати: для чого́. Чи то мед, а чи то гірка чаша, Чи то пекла вогонь, чи то храм... Все, що було його – нині ваше. Все для вас. Все присвячено вам.
|