|
Ніч і буря. Чорні тучі. Котять хвилі кожну мить. Тільки піна, вниз летючи, І лисніє, і шумить. Хто там плаче, хто ридає: – Гину, гину! поможіть! В землю мов когось ховає, Тільки ж долю не вблагає, Буде вік в тривозі жить. Буря хвилі підіймає, Море збурене гуде. Серце стогне і ридає, Серце гине, потопає, Марно порятунку жде.
|