|
Тебе щоб забути? Ні, поки живу, Я буду тебе пам’ятати довіку. Ти в сумі дорожча і в сутінках бур За все, що у світі під сонцем буяє. Будь вільна, велична і в славі греми, Будь цвітом землі і перлиною моря, І я просвітлію, чоло підведу. Та серце тебе не сильніш покохає: Ти в крові й кайданах дорожча синам, І в них від печалі любов пломеніє, З краплинами крові твоєї завжди П’ють чада любов з життєдайної персі.
|