|
В траві ховався коник, Дзвонив той коник в дзвоник, Співав і цокотав. Співав і цокотав. Він їв зелену травку, І наче песик гавкав, Як муху проганяв. Як муху проганяв. Та якось-то ропуха Шукала щось до брюха – Та й з’їла стрибунця. Та й з’їла стрибунця. Якби поставив хатку, Всім коникам на згадку Ропуху з’їв би сам. Ропуху з’їв би сам.
|