Як бідар, так не цар, Грошенят не густо... Живий будь – сум забудь, Помреш – світ не лусне! Багатій – він дурний, З грішми, й сну не має; А бідняк, хоч голяк, Веселий, співає. Він іде, спів веде, Вітри підтягають... Відступись, багачі! Бідарі гуляють! А обабіч жита Вітають уклінно... Гей, бурлако, свисти! Слухай, гаю милий! Вже ти плач чи не плач – Геть журба не вразить, Стань слабкий, засумуй, – Курка теж образить. Вже ти їв чи не їв – В сум не зануряйся; Чепурись, розстебнись, Жартуй-посміхайся! Десь життю буде край – Для бурлак ночівля... Маєш глузд, то зважай – А пісню скінчив я!
|