|
Відлуння слов’ян з латині Пробилося здалека, І жарту, і сміху на рівні З акцентом січовика. Обличчя знайомі, звідси Побачивши крізь туман, Про подвиг співав фригійців Слов’янський співак Боян; Вергілієм став Котляревський, Покинувши царство тіней, І епос імперський бурлеском І хлопцем моторним Еней. Коли я вникаю потому У справи його і слова, Здається – в герої новому І спалена Троя жива.
|