Сіячу знання на лани всенародні! Невже ти ґрунти віднаходиш безплідні, Чи, може, мізерні твої сімена? Чи серцем лякливий? Чи ти слабосилий? Тож труд нагороджено колосом спілим, А доброго мало зерна! І де ж ви всі, вмілі, з бадьорими лицями, І з повними-повними жита кошницями? Тож труд засіваючих скромно, крупицями, Просуньте вперед! І сійте розумне, корисне і вічне, О, сійте! Спасибі вам скаже сердечне Вдячний народ...
|