|
Де ти, сіячу знання невсипущого! Може, не маєш ти поля родющого, Може, насіння марне? Може, ти зляканий? Може, знесилений? Люд, від печалі і праці похилений, Вутле колоссячко жне! Де ж ви, умільці, з бадьорими лицями, З повними жита кошами-сівницями? Будьте сміливі! Воздасть вам пашницями Нива стокрот! Сійте розумне, безсмертне і людяне. Сійте! Спасибі за діло се трудяне Скаже народ...
|