|
З кожним роком збавляються сили, Розум меркне, лінивіша кров. Батьківщина! Дійду до могили Не побачивши волі основ. Все ж, надія б була на останок. Тим на віки вгамується прах, Що на всіх нас чекає світанок, Не даремним до нього був шлях. Мрію я, щоб до кожного дому Вітер справжній добробут доніс, І щоб вже не пролити нікому І ніколи ні крові, ні сліз...
|