|
Глупа ніч. Ми всім насмакувались. Що ж почати? Сон тіка з очей. Ми б тепера і молитись стали, Так чого ж жадати нам іще? Пожадаймо на добраніч тим ми, Хто стерпля усе ради Христа, Чиї очі не вогчаться слізьми І чиї не ремствують вуста; Чиї вік працюють чорні руки, Уважливо дбаючи на нас; Аби ми добутками науки І залассям тішились всяк час; Хто блукає у темноті й досі, Без освіти на своїм лиці, Мов заблуда у підземнім льосі, Без тропи, без світла у руці...
|