Ніч. Розкошів ми всіх скуштували.
Що ж робити? Не хочеться спать.
Ми б тепер і молитися стали,
Та не знаєм, чого нам бажать.

Побажаєм тим доброї ночі,
Хто все терпить во ім’я Христа,
В кого сльози не зрошують очі,
І не стогнуть німії уста;

Чиї руки все в праці та в муці,
Полишаючи нам привілей
Віддаватися штуці й науці,
Поринать серед мрій та ідей;

В кого вся життьовая дорога
Йде в глибокій безпросвітній тьмі,
Без знання про права і про бога,
Мов без свічки в підземній тюрмі...
Іван Франко1946