Розкішні ви, сподівані цари́ни
Коханих нив –
Налитий колос, зе́рно до зернини,
А я ледь жив!
Так дивно я живу під небесами
В злім талані,
Що хліб ланів, засіяних рабами,
Важкий мені!
Терень Масенко
1946
